Висвітлено основні питання щодо нової лікарської спеціалізації, яка органічно вийшла із загальної оториноларингології, - онкоотоларингологія. Наведено стислу історію спеціальності, епідеміологію, канцерогенез, питання організації медичної допомоги та реабілітації ЛОР-онкологічних хворих. Викладений матеріал грунтується на сучасних морфологічних і клінічних класифікаціях, номенклатурі хвороб. Розглянуто злоякісні утворення згідно з вимогами сучасної міжнародної класифікації хвороб за системою TNM 5-го видання 1997 р. Водночас із загальновідомими методами діагностики та лікування онкоотоларингологічної патології докладно описано сучасні інтраскопічні методи дослідження та нові лікувальні технології. Методи дослідження оцінено з точки зору інформативності; методи лікування охарактеризовано за їх ефективністю, рівнем ускладнень, реконструктивно-відновлювальними особливостями.

Наведено випадок кісти вестибулярної складки гортані зліва з абсцедуванням на фоні прихованого перебігу цукрового діабету ІІ типу. Подано алгоритм діагностики та лікування із застосуванням тереотомії. Особливість даного випадку полягає в тривалому та малосимптомному розвитку абсцесу гортані.

Описан случай кисты вестибулярной складки гортани слева с абсцессированием на фоне скрытого течения сахарного диабета ІІ типа. Приведен алгоритм диагностики и лечения с применением тереотомии. Особенность данного случая заключается в длительном и малосимптомном развитии абсцесса гортани.

Дано теоретическое и экспериментальное обоснование новой хирургической технологии соединения тканей с помощью высокочастотной электрической сварки, освещена история разработки этого метода. Рассмотрены современные научные представления о механизме образования соедининия, описаны свойства живой ткани. Изложены результаты исследований, положенные в основу создания высокочастотной электросварочной хирургической технологии. Разработана приближенная математическая модель процесса высокочастотной электросварки живой мягкой ткани, рассмотрены методы управления им. Описаны строение и принцип действия высокачастотных электросварочных комплексов для соединения живых мягких тканей (1992 - 2006 гг.), освещены перспективы разработки их новых вариантов (2007/2008 гг.). Проанализирован опыт клинического применения высокочастотной электросварки/соединения живых мягких тканей в общей, торакальной, сосудистой, детской хирургии, онкологии, оториноларингологии, гинекологии, а также для удаления папилом с кожи и как способа хирургического лечения геморроя, травм внутренних органов. Дана оценка оборудования и инструментария для высокочастной электросварки в аспектах приемлемости и технологичности использования в хирургии. Рассмотрены общебиологические и медицинские эффекты применения высокочастотной электросварки живых тканей, охарактеризованы аппараты и инструменты для реализации данной технологии. Проведено обобщение видов и количества разработанных методик оперативных вмешательств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.6

Рубрики:

Розсічення та з'єднання тканин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.68-59

Рубрики:

Пухлини ЛОРорганів (онкооторинолярингологія)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - підвищення якості хірургічного лікування хворих на рак гортані (РГ) шляхом безшовного закриття глотково-стравохідного співвустя (ГССВ) для запобігання утворенню наскрізних дефектів шиї. Розроблено хірургічний спосіб закриття ГССВ із застосуванням електротермоадгезії. Спосіб апробовано в експерименті на 10 свинях із масою тіла від 30 до 40 кг і застосовано у 38 хворих на РГ на етапі формування ГССВ за ларингектомії. Контрольну групу склали 46 хворих із аналогічними клінічними даними, прооперовані за традиційною методикою. Одержані результати засвідчили, що розроблена методика закриття ГССВ із застосуванням коагуляційної зварки є простою у використанні і дозволяє виконати безшовне з'єднання тканин. Таке з'єднання є безперервним, міцним, витримує тиск до 130 см вод. ст. Зварювальний шов має певні переваги перед лігатурним - він не спричиняє інфікування, мікроабсцедування, відторгнення чужорідного матеріалу, забезпечує повну герметичність і міцність виконаного з'єднання. Зроблено висновки, що застосування електротермоадгезії сприяє прискоренню та спрощенню з'єднання тканин, значно зменшує об'єм крововтрати, тривалість операції і, відповідно, анестезіологічне навантаження на пацієнта, не потребує особливих хірургічних навичок і запобігає утворенню наскрізних дефектів шиї.

Мета роботи - дослідити інтенсивність больового синдрому після хірургічного лікування (ларингектомія) у хворих на рак гортані, прооперованих з використанням електрозварювального апарата "ЕК-300М1". Прооперовано 102 хворих з приводу раку гортані (в об'ємі ларингектомії). У контрольній групі (40 пацієнтів) операцію проведено за традиційною методикою, у досліджувальній (62 пацієнти) - з використанням електрозварювальних технологій. Пацієнти обох груп за віком, співвідношенням чоловіків та жінок, локалізацією, стадією та морфологічною характеристикою пухлини, а також за характером операції статистично не відрізнялися. Для оцінки інтенсивності больового синдрому застосовували візуальну аналогову 10-бальну шкалу (за B. Fishman і співавт., 1987). Больовий синдром усували за допомогою наркотичних анальгетиків, нестероїдних протизапальних препаратів та комбінованих спазмоанальгетиків. Тривалість прийому препаратів визначалася тривалістю больового синдрому. Висновки: застосування електрозварювального апарата створює оптимальні умови для швидшого загоєння рани внаслідок меншої травматизації тканин, відсутності чужорідного шовного матеріалу в рані, скорочення тривалості оперативного втручання та терміну дії наркотичних засобів. Це сприяє зменшенню інтенсивності та тривалості післяопераційного болю (з 5 - 6 балів у перший день після операції, до 2 - 3 балів - на третій і 0 - 1 балу - на сьомий), поліпшенню загального стану хворих, скороченню терміну післяопераційної реабілітації та перебування в стаціонарі.

Мета роботи - дослідити та порівняти морфогістологічні зміни в м'яких тканинах шиї та судинах, що виникають під час застосування електрозварювального апарата і традиційного методу електрокоагуляції в хірургічному лікуванні хворих на рак гортані. Проведено дослідження морфогістологічних змін м'яких тканин шиї та судин, що виникають при електрозварюванні та електрокоагуляції в хірургічному лікуванні хворих на рак гортані. Зразки тканин для дослідження відбирали під час оперативного втручання з ділянок, які видаляли, обробляли за стандартною гістологічною методикою та вивчали. Морфологічні зміни в м'яких тканинах, що виникають у випадку роз'єднання м'яких тканин шиї за допомогою електрозварювального апарата ЄК-300М1, на відміну від електрокоагуляції є мінімальними. Запропонований метод електротермоадгезії для забезпечення судинного гемостазу сприяє формуванню морфологічно та функціонально життєздатної судинної культі і має значні переваги у порівнянні із застосуванням електрокоагуляції. Висновки: під час морфологічного дослідження тканин виявлено, що альтеративні зміни в м'яких тканинах шиї під дією електрозварювання відповідають площині аплікації електродів інструменту і не поширюються на навколишні структури. На відміну від електрокоагуляції цей метод не призводить до глибоких некротичних змін у ділянках тканин, що прилягають до місця розрізу. Застосування електрозварювання в ларингохірургії відкриває широкі перспективи для вдосконалення та підвищення якості оперативних втручань.

Розглянуто етіологію, основні методи діагностики та лікування захворювань, що потребують невідкладної медичної допомоги. Висвітлено теоретичні основи медицини невідкладних станів, патогенетичні механізми, клінічну картину, діагностику на надання медичної допомоги. Розкрито питання екстреної медицини з хірургії, кардіології, неврології, інфекційних захворювань, стоматології, педіатрії, нейрохірургії, оториноларингології, урології, офтальмології, гострих отруєнь. Наведено історію зародження та розвитку швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Висвітлено досвід зі створення системи дистанційного навчання в оториноларингології. Вказано на переваги такого навчання, його методологічні засади, запропоновано систему відбору на навчання.

Для об'єктивізування та стандартизації наукових досліджень, а також з метою допомоги молодим науковцям-оториноларингологам у виборі математичних методів розглянуто непараметричні методи оцінки достовірності досліджень, які найчастіше використовуються в дисертаційних дослідженнях. Особливу увагу приділено дослідженням з цензурованими (неповними) даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-59 + Р454.68

Рубрики:

Онкологія

Електрохірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.682.6 + Р685.246

Рубрики:

Пухлини гортані та трахеї

Операції на гортані і трахеї

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено огляд літератури щодо порушення функції нюхового аналізатора людини, а саме: види розладів нюху, їх причини, методики діагностики нюхової функції, а також запропонований алгоритм дій лікаря загальної практики-сімейної медицини щодо обстеження і подальшого ведення хворих з розладами функції нюхового аналізатора.

Наведено клінічну методику лікування захворювань гортані з використанням методів електрозварювання. Показано основні переваги запропонованого методу. Встановлено фізичний механізм структурних перетворень у сполучних тканинах елементів гортані у разі застосування методу електрозварювання.

Вивчено морфологічні зміни в тканинах під впливом електротермоадгезії після виконання хордектомії з приводу раку гортані в експерименті. Використання електротермоадгезії не спричиняло некротичних змін тканин, їх з'єднання відбувалося завдяки утворенню гомогенного субстрату, він складався з денатурованих білкових молекул еластину й колагену, що утворилися під дією високочастотного струму. При застиганні вони утворювали білкові містки, що утримували з'єднані поверхні тканин та формували ніжну рубцеву тканину.

Наведено клінічний випадок у пацієнта зі скаргами на опущення лівого ока, двоїння зображення в ньому, дискомфорт в проекції лівої щоки, що з’явилися після травми від удару кулаком в ліве око. На КТ лицьового черепа було виявлено перелом кісток нижньої стінки лівої орбіти з пролабуванням її вмісту в проствіт верхньощелепної пазухи зі зміщенням кісткових уламків та пролабуванням інфраорбітального вмісту в її просвіт, горизонтальний рівень рідини. Було застосовано певну методику, зокрема під ендотрахіальним наркозом проведено лівобічну гайморотомію. Під час ревізії верхньощелепної пазухи виявлено параорбітальну клітковину з ділянками крововиливів, що пролабувала в просвіт пазухи; множинні кісткові уламки та геморагічні згустки. Після видалення останніх було сформовано співустя під нижньою носовою раковиною зліва, через яке введено катетер Фолея.

Приведен клинический случай у пациента с жалобами на опущение левого глаза, удвоение изображения в нем, дискомфорт в проекции левой щеки, появившиеся после травмы от удара кулаком в левый глаз. На КТ лицевого черепа был обнаружен перелом костей нижней стенки левой орбиты с пролабированием ее содержания в просвет верхнечелюстной пазухи со смещением костных отломков и пролабирование инфраорбитального содержания в ее просвет, горизонтальный уровень жидкости. Была применена определенная методика, в частности под эндотрахиальным наркозом проведена левосторонняя гайморотомия. При ревизии верхнечелюстной пазухи обнаружена параорбитальная клетчатка с участками кровоизлияний, что пролабировала в просвет пазухи; множественные костные обломки и геморрагические сгустки. После удаления последних было сформировано соустье под нижней носовой раковиной слева, через которое введен катетер Фолея.